Багато ягнят у Божому стаді,
Багато вовків, які хочуть поїсти
маленьких ягняток.
Ягнятка ідуть за Христом
Він їх нікому не дасть у біду,
Якщо вони будуть слухняні.
Буває таке, що блукає ягня,
та Ісус бачить усе,
і це маленьке ягня,
і спасе його від зубатих,
голодних вовків.
***
Якщо ти заблукав десь,
То клич Ісуса на поміч,
і Він завжди прийде, довірся Йому,
не залишить тебе ніколи.
Віднесе на поля на луги
вічного спокою!
9.11.2005
Комментарий автора: zahodi na http://newsrelig.narod.ru
DMITRY,
Киев
http://newlife-portal.org.ua/ - Евангельские проповеди, свидетельства, статьи, фильмы, mp3 псалмы, Свидетельство христиан, о христианах, христианство, статьи, лучшие бесплатные фильмы, фильмы, новые фильмы, скачать фильмы +бесплатно онлайн, видео +онлайн, русские фильмы, статьи о Христе, фильмы без смс он лайн, online, в интернете, программы, софт, книги, форум, сайты, каталог сайтов, новости, поиск сайтов, лучшие видео кино бесплатно, ссылки бесплатные, каталог для сайтов, новые скрипты, скачать архив, рейтинг сайтов, интернет поиск. e-mail автора:vg111@narod.ru сайт автора:New Life Portal
Прочитано 5123 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
